Головна

 

ПРЕС-АНОНС

 

Круглий стіл  «Процес реалізації стратегії регіонального розвитку в Рівненській області: проблеми, досягнення та перспективи»

 

«25» листопада 2015 року о 15:00 у приміщенні Рівненської обласної державної адміністрації, що за адресою майдан Просвіти, 1, каб. 201, відбудеться круглий стіл «Процес реалізації стратегії регіонального розвитку в Рівненській області: проблеми, досягнення та перспективи». Організатором прес-конференції є Школа політичної аналітики «ПОЛІС».  Захід проводиться в рамках проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з Школою політичної аналітики «ПОЛІС» у складі Асоціації регіональних аналітичних центрів, Інститутом громадянського суспільства, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад», Офісом Ради Європи в Україні за підтримки Європейського Союзу.

Під час заходу планується обговорення особливостей процесу розробки/доопрацювання та прийняття Стратегії регіонального розвитку в Рівненській області, викликів з якими зіткнулися у процесі завершення розробки Стратегії регіонального розвитку в Рівненській області та шляхів вирішення проблем, що виникли у процесі реалізації Стратегії регіонального розвитку в Рівненській області. Очікується прийняття резолюції щодо вдосконалення процесу реалізації стратегії регіонального розвитку, яка має стати основою для розробки рекомендацій з поліпшення процесу імплементації стратегій регіонального розвитку в усіх регіонах України. До участі у заході запрошуються представники засобів масової інформації, громадські активісти та всі зацікавлені особи.

Контактна інформація:

Віталій Лебедюк,

керівник Школи політичної аналітики «ПОЛІС»

0978870487

vitalii.lebediuk@gmail.com

 

Ця публікація була підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Відповідальність за зміст даної публікації покладається виключно на Школу політичної аналітики «ПОЛІС». Інформація, наведена в даній публікації, ні за яких обставин не може розглядатися як така, що відбиває позицію Європейського Союзу»

 

 

Регіональний круглий стіл

«Національний діалог: долаючи минуле,

переживаючи теперішнє, будуючи майбутнє»

 

Організатори: Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) спільно з Школою політичної аналітики «ПОЛІС»

 

Формат: захід проводиться у рамках проекту «Ініціювання Національного діалогу в Україні», що реалізується МЦПД за підтримки програми соціальної трансформації МАТРА Уряду Нідерландів (веб-сайт проекту: http://ndialog.org.ua).

 

Хронометраж: одноденний захід із перервою на фуршет.

 

Контекст: Конфлікт, що наразі триває на Сході України, є результатом дестабілізації зовнішніх гравців, які скористалися гетерогенністю (неоднорідністю) України як держави, зокрема її регіональними особливостями. Водночас, у світі існує значна кількість країн, які складаються з неоднорідних суспільств, але в той же час об’єднані в одну політичну націю. За роки незалежності політичні еліти та держава не спромоглася розробити політику національної єдності України, натомість використовували регіональні особливості для отримання електоральних переваг у конкретних регіонах. При цьому інструментом роз’єднання виступало історичне минуле країни, в той час як було відсутнє бачення майбутнього розвитку держави. Метою проекту «Ініціювання Національного діалогу в Україні» є зібрати пропозиції від усіх регіонів України щодо бачення майбутнього розвитку України як єдиної країни та розробити проект державної політики національної єдності.

 

Метою круглого столу є обговорити особливості регіонального сприйняття історичного контексту розвитку України як держави, теперішнього конфлікту та в результаті дискусії й брейнстормінгу виробити пропозиції від регіону щодо політики національної єдності та плану заходів її реалізації. Крім того передбачається обговорити потенційні фактори та акторів, що можуть сприяти дестабілізації регіону, з метою попередження їхньої реалізації.

 

Робочі мови: українська та російська.

 


 

Порядок денний

 

9:00 – 9:30

Реєстрація учасників та медіа.

Модератори заходу: представник МЦПД та представник регіонального партнера

 

9:30 – 10:30

Відкриття засідання круглого столу

 

 

 

  • Вітальні виступи організаторів та представників влади (у разі участі останніх)

 

  • Презентація проекту «Ініціювання Національного діалогу в Україні» та результатів загальноукраїнського дослідження, проведеного у його рамках (представник МЦПД)

 

10:30 – 12:00

Панель І. Теперішнє, що дестабілізує

 

  • Особливості регіону: презентація результатів соціологічного дослідження по регіону
  • Аналіз потенційних регіональних факторів та акторів, що можуть бути використані для дестабілізації регіону та активізації відцентрових тенденцій
  • Обговорення

 

12:00 – 13:00

Фуршет

 

13:00 – 14:00

Панель ІІ. Минуле, що роз’єднує

 

  • Минуле як інструмент роз’єднання: регіональні особливості.
  • Історичні діячі, пам’ятники та свята як інструменти роз’єднання та способи його подолання.
  • Мова як інструмент роз’єднання та асиметричні способи його подолання.
  • Брак міжрегіональної комунікації як фактор роз’єднання та способи його подолання.

 

14:00 – 15:30

Панель ІІІ. Майбутнє, що об’єднає

  • Брейнстормінг з метою вироблення пропозицій від регіону до політики національної єдності та плану заходів щодо її реалізації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сучасні виклики формують нову парадигму - міжнародна конференція з питань регіонального розвитку відбулася в Києві


В Києві 20-21 лютого відбулася міжнародна конференція «Стратегії регіонального розвитку України: моніторинг розробки та виклики впровадження». Упродовж першого дня були проведені три панельні дискусії з питань впровадження регіональної політики в умовах нових викликів. Наступного ж дня іноземні експерти розповідали про європейський досвід реалізації стратегічних переваг регіонів для України. Серед учасників були присутні іноземні експерти, представники Асоціації регіональних аналітичних центрів, обласних державних адміністрацій та центральних органів влади, депутати всіх рівнів.

 

Привітальне слово взяв Геннадій Максак, президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, після чого розпочалася дискусійна частина.

 

„Регіональна політика – найважливіша політика Європейського Союзу, яка створює робочі місця та впливає на конкурентну позицію регіону. У разі дотримання всіх умов Україна може отримати 55 млн. євро на регіональний розвиток”, - такими словами налаштував на роботу учасників заходу Доменік Папенхейм, керівник сектору регіонального та місцевого розвитку/децентралізації влади Представництва ЄС в Україні.

 

Філософські підходи до впровадження регіональної політики озвучив експерт Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук, який вважає, що міжрегіональні відмінності, попри все, створюють можливості для розвитку. „Психологічні властивості також треба враховувати в економіці. Скажімо, на тих територіях, де проходять бойові дії, більшість населення хоче перейти на планову економіку та має стійке бажання повернути Радянський Союз. Із цим треба рахуватися”, - таку думку висловив спікер.

 

Євген Удод, представник Української асоціації районних та обласних рад, голова Дніпропетровської обласної ради, за головну мету ставить нівелювання дисбалансу розвитку територій. Та на противагу існуючим ризикам протиставляє створення моделі, за якої люди реально зможуть реалізовувати трансрегіональні проекти, досвід створення яких вже є.

 

„Будь-які перетворення можуть статися тільки після реформи адміністративно-територіального устрою, - думка Юрія Ганущака, директора Інституту розвитку територій. - Будь-які вкладення в територію без підвищення відповідальності територіальної громади, не будуть мати ефективні результати”.

 

„Необхідно закласти в парадигму регіональної політики перехід від закритого до відкритого доступу, де кожна людина, наділена владним ресурсом, ставить попереду національні інтереси”, - висловився Анатолій Матвієнко, народний депутат, член парламентського Комітету з питань бюджету, який є прихильником людино-центристської моделі стратегії регіональної політики. Підтримуючи попереднього спікера, пан Матвієнко висловив думку, що реформа місцевого самоврядування неможлива без базових перетворень. Крім того, на його думку, добровільне об’єднання не стане панацеєю, так як для цього необхідне стимулювання.

 

Із закінченням виступів спікерів до дискусії активно долучилися представники обласних рад, а також громадські експерти.

 

Юрій Третяк, представник проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» розпочав другу панель під час чого наголосив, що нова регіональна політика має здійснюватися з урахуванням індивідуальних потреб регіонів. „Державна стратегія 2020 завдяки Закону України „Про засади державної регіональної політики” корелює з тими цілями, що поставила собі Європа, та  нарешті буде мати план реалізації”, - зазначив експерт.

 

Начальник відділу взаємодії з місцевими органами влади Департаменту з питань місцевого самоврядування та територіальної організації влади Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Людмила Доманцова під час свого виступу нагадала, що до 1 травня мають бути відібрані проекти на 2015-2016 роки.

 

Продовжуючи дискусію, Анатолій Ткачук висловив занепокоєння стосовно відсутності роботи над стратегіями регіонального розвитку в деяких областях України. „Якщо в 2015 році вони не включаться в роботу, то в 2016 не будуть профінансовані, - каже експерт. - В свою чергу, фінансова підтримка буде надаватися тільки життєздатним проектам”.

 

Цю думку згодом продовжив і Василь Кашевський, експерт проекту «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні», який вважає, що на місцях цікавих та проривних ідей, які б розвивали регіон, небагато.

 

„Однією з ключових проблем реалізації стратегії регіонального розвитку є генерування ідей та відбір проектів, які спрямовані саме на розвиток регіону, - вважає Олександр Сергієнко, директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста». – Однак добре, що вже зібралися робочі група та започаткувався процес соціально-економічного аналізу”.

 

Під час третьої панелі, в своїй більшості, виступали експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів, обговорюючи зміст і форму розроблених в регіонах стратегій. Наскільки можливо перетворити цей документ із ритуального у функціональний дискутували Галина Васильченко, громадський центр „Ділові ініціативи”, Любов Ропало, громадська організація „Агентство стратегічних досліджень”, Віталій Лебедюк, Острозька міська громадська організація „Школа політичної аналітики „Поліс” та інші. Серед висновків цього блоку переважали позитивні тенденції з точки зору формування нових підходів до створення документу.

 

У рамкам даної панельної дискусії також взяли слово Олександр Смірнов, заступник голови Миколаївської обласної ради, а також Сергій Татусяк, депутат Вінницької обласної ради, голова Вінницької обласної асоціації органів місцевого самоврядування. Спікери зійшлися в тому, що якщо в процесі представлення стратегії регіонального розвитку розробники підуть до людей, маючи різні точки зору щодо процесу її реалізації, тоді саме імплементування приречене на провал.

 

Другий день міжнародної конференції з регіонального розвитку - європейський досвід реалізації стратегічних переваг регіонів для України - розпочали угорський експерт Шандор Колеш та Петр Вагнер, експерт з Чехії. Спікери поділилися досвідом в сфері організації регіональної політики своїх країн.

 

„В процесі реформи місцевого самоврядування з 600 залишилось 100 мерів, тому процес перетворень давався складно, - зазначив латвієць Едвінс Барткевич. - Проте зараз знову ми знову вимушені говорити про необхідність продовження адмінрефоми”.

 

Практичні поради щодо розробки та реалізації стратегій європейського зразку надав Дмитрій Сосунов, експерт з Литви. „Розроблюючи стратегії, формуйте групу не більше, як з 8 учасників. Якщо є інші зацікавлені, презентуйте їм результати. Це є найбільш конструктивний шлях”, - запевняє пан Сосунов. Окрім всього, експерт порадив не включати в робочі групи з розробки політиків, мерів, директорів та голів структурних підрозділів, користуватися додатковими послугами з точки зору залучення експертів до процесу та визначити конкретну людину, яка відповідає за розробку стратегії.

 

Зорніца Попова, експерт з децентралізації/місцевого самоврядування, розповіла про регіональний розвиток в контексті Балканської кризи ХХ століття: „Коли я вперше побула в Косово, мені здалося, що примирення між ворогуючими сторонами не буде ніколи. Але кооперація між антагоністичними групами можлива, як показує практика в контексті цього конфлікту. На це потрібен час”.

 

 

 

Захід проводиться в рамках проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві з Асоціацією регіональних аналітичних центрів, Інститутом громадянського суспільства (м. Київ), Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад», Офісом Ради Європи в Україні за підтримки Європейського Союзу та Швейцарсько-українського проекту з підтримки децентралізації в Україні (DESPRO).

 

 

 

 

Круглий стіл пам'яті Небесної Сотні


20 лютого у Національному Університеті "Острозька Академія" був проведений круглий стіл щодо пам'яті Небесної сотні. Учасникаим круглого столу стали представники спеціальностей факультету Політико-інформаційного менеджменту. У рамках круглого столу відбувалися дискусії щодо з'ясування невідомих обставних тих трагічних днів для України. Також для учасників був презентований фільм про "Небесну Сотню". Результатом обгоговорення круглого став висновок про те, що не потрібно запобігти повторення цієї трагедії і намагатися шукати варіанти підтримки тих хто відстоює незалежність та свободу у такий спосіб, щоб жертв не було, а влада була під котролем громадян. 

Всеукраїнська науково-практична конференція «Парламентські вибори 2014 року в Україні: підсумки та тенденції»


Кафедра політології Національного університету «Острозька академія» і Школа політичної аналітики «Поліс» 5 грудня 2014 року провели Всеукраїнську науково-практичну конференцію на тему: «Парламентські вибори 2014 року в Україні: підсумки та тенденції».

Захід відбувся приміщені Вченої ради Національного університету «Острозька академія».

У конференції взяли участь науковці, експерти, викладачі вищих навчальних закладів, аспіранти, докторанти, кандидати в народні депутати України, представники громадських організацій, засобів масової інформації та ін.

Мета науково-практичної конференції було обговорення найбільш актуальних питань перебігу виборчої кампанії та результатів парламентських виборів 2014 року в Україні, як на всеукраїнському, так і на регіональному рівнях.

Керівник Центру політичних досліджень НаУОА, Юрій Мацієвський у своїй доповіді «Парламентські вибори 2014 року: очікувані та неочікувані наслідки» зазначив, що народні депутати України після «Революції гідності» не хотіли оновлення, і тому не змінили виборчого законодавства. Держава була не готова до зовнішнього конфлікту і її функції замінили ініціативи громадянського суспільства.

Завідувач кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», Олександр Дем’янчук презентуючи доповідь «Політичні перспективи досягнення „Good Governance“ в Україні після парламентських виборів» відзначив, що держава досить слабка, відчувається недостатній організаційний ресурс влади. Особливістю нового парламенту є досить оновлений її склад, зокрема 64% — це непрофесійні менеджери (нові політики). Відповідно виникає проблема яку можна сформулювати наступним чином: вони не знають як, але знають що потрібно робити.

Завідувач кафедри політології НаУОА, Віталій Лебедюк у своїй презентації «Електоральне поле України в порівняльній перспективі» охарактеризував основні зміни та тенденції електорального поля та партійної системи України. Електоральні показники вказують на те, що індекс диспропорційності Галлахера та індекс електоральної стабільності Педерсена суттєво зросли. Це означає що за результатами парламентських виборів 2014 року відбулось переформатування електорального поля України (зросла електоральна мінливість та диспропорційність виборів). На це вплинула змішана виборча система, що не відповідає сучасним умовам, які постали після «Революції гідності». За типологією П. Майра, партійна система в України повернулася до системи малих партій, що було характерно протягом 1998-2002 років. Показник ефективної кількості партій та парламентської фракційності вказує на збільшення фрагментації парламенту, що проявляється у створенні широкої коаліції та може проявлятися у потенційній конфліктності.

Докторант кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія», Руслан Кермач у доповіді «Cтратегії позиціонування „Блоку Петра Порошенка“ та „Народного Фронту“ в ході парламентської кампанії 2014року» виокремив актуалізовані проблеми головних політичних сил. Партія «Блок Петра Порошенка» позиціонувала себе як «партія миру», тоді як «Народний Фронт» — як «партія війни». Пояснити перемогу «Народного фронту» можна за допомогою теорії Е.Даунса про «медіанного виборця». Відповідно до згаданої теорії, риторика «Народного Фронту» була більш радикальною і наближеною до правоцентриської позиції, що максимізувало її підтримку.

Координатор мережі довготермінових спостерігачів Громадянської мережі ОПОРА (м.Київ), Юрій Лісовський під час презентації «Методика швидкого статистичного підрахунку голосів: як це працює» повідомив, що запропонована методика показала свою ефективність, оскільки відмінність між офіційними результатами складають соті відсотків. За типом порушень, найчастіше фіксувалися «порушення правил агітації», тоді як на виборах 2012 року — це був «адміністративний ресурс».

Друга частина конференції проходила у форматі відеоконференції з політичними експертами м. Харків (кафедра політології та філософії Харкiвського регiонального iнституту державного управлiння Нацiональної академiї державного управлiння при Президентовi України) щодо регіональних особливостей парламентських виборів 2014 року. Модератором відеоконференції виступив Вячеслав Дзюндзюк, завідувач кафедри політології та філософії Харкiвського регiонального iнституту державного управлiння НАДУ при Президентові України.

Кандидат у народні депутати від «Самопомочі» по округу № 170 м. Харкова, Олександр Котуков зазначив що команда екс-губернатора М.Добкіна висунула значну кількість технічних кандидатів, щоб розпорошити голоси конкурентів і максимізувати перемогу. З 13 мажоритарних округів до парламенту пройшли 12 колишніх депутатів як самовисуванці, але є перемога одного кандидата від «Народного Фронту». Як і на попередніх виборах у Харківській області використовувався значний адміністративний ресурс, на фоні суттєвого абсентеїзму молоді.

Координатор спостереження ОПОРИ за позачерговими виборами народних депутатів України у Рівненській області, Анатолій Бондарчук під час виступу на тему «Основні тенденції та особливості позачергових парламентських виборів 2014 на Рівненщині» виокремив наступне: вибори були досить брудними в частині порушення правил агітації, не зважаючи на те що конкуренти були з демократичного табору; збільшилася конкурентність між кандидатами; найбільше порушень виборчого процесу спостерігалось зі сторони мажоритарників.

Кандидат у народні депутати від «Народного фронту» по списках (м. Харків), Микола Пахнін зазначив що змішана виборча система не відображає електоральні вподобання виборців, а радше є викривленим дзеркалом. Якщо аналізувати результати виборів за пропорційною складовою, то колишні провладні сили разом набрали близько 50% підтримки виборців у Харківській області. Однак, у порівняні з попередніми виборами спостерігається позитивна динаміка щодо волевиявлення за демократичні сили (в сукупності близько 40% виборців).

 

 

   Круглий стіл

 «Розробка стратегії регіонального розвитку в Рівненській області:  

досягнення та перспективи» 

 

27 листопада 2014 року у приміщенні Рівненської обласної державної адміністрації з ініціативи Школи політичної аналітики «Поліс» та кафедри політології Національного університету «Острозька академія» відбувся круглий стіл на тему: «Розробка стратегії регіонального розвитку в Рівненській області: досягнення та перспективи».

У заході взяли участь представники департаменту економічного розвитку і торгівлі Рівненської облдержадміністрації, управління інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю облдержадміністрації, Громадської ради при облдержадміністрації, освітніх закладів, громадських організацій та засобів масової інформації.   

Метою круглого столу було обговорення результатів роботи обласної робочої групи з розроблення проекту Стратегії економічного та соціального  розвитку Рівненської області на період до 2020 року. Під час заходу представлено аналіз громадського моніторингу розробки Стратегії регіонального розвитку в Рівненській області на основі «Методології планування регіонального розвитку в Україні». Присутні обговорили результати роботи обласної робочої групи та окреслили подальші напрямками стратегічного планування регіонального розвитку в умовах військової агресії РФ.

Експертна частина моніторингу показала, що до складу обласної робочої групи з розроблення проекту Стратегії економічного та соціального розвитку Рівненської області на період до 2020 року було включено 119 осіб. Сукупний склад представників виконавчих органів влади у РГ складає 53,78% від загальної кількості членів робочої групи. Натомість вкрай низька активність спостерігається серед обласних обранців (5,04% від складу РГ). Адміністративно-територіальне представництво у РГ складають представники тільки міст обласного значення (Рівне, Острог, Дубно, Кузнецовськ), м. Здолбунів та Рівненського району. Сукупно це 37,5% від адміністративно-територіального устрою Рівненської області. До РГ не увійшли представники місцевих осередків політичних партій, релігійні та етнічні групи, засоби масової інформації. Гендерний розподіл РГ складає: жінок (27,7%), чоловіків (72,3%).   

У процесі розробки СРР, з дати створення РГ, було проведено чотири робочі зустрічі: 18 квітня, 29 травня, 21 липня та 17 вересня 2014 року. Протягом 17-19 листопада група регіональних експертів розглядала проектні ідеї. На сьогодні, попередньо відібрані 59 проектів із 140 надісланих. Наступний крок полягає у доопрацюванні ідей та підготовки Плану реалізації Стратегії, який буде винесений на обговорення до обласної ради. 

Директор департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА Ігор Тимошенко зазначив, що стратегію розвитку Рівненської області визнали однією з кращих в Україні і тому частково профінансують за кошт Євросоюзу. Близько 120 експертів з різних сфер життя розробляли цей проект протягом дев’яти місяців, проаналізували сильні та слабкі сторони регіону, розглянули півтори сотні проектних пропозицій. Найкращі з них доопрацюють та представлять у вигляді плану тактичних кроків.

Начальник управління регіонального розвитку департаменту економічного розвитку і торгівлі ОДА Костянтин Мокляк відзначив, що регіональні стратегії розробляються на період дії державної стратегії регіонального розвитку і мають відповідати її положенням. Тобто, узгоджуються зі стратегічними цілями та завданнями розвитку держави. Це є обов’язковою умовою, тож департамент економічного розвитку і торгівлі ОДА із залученням експертів ЄС з підтримки політики регіонального розвитку України узгодив положення стратегії області з положеннями державної стратегії.

Експерт школи політичної аналітики «Поліс» Віталій Лебедюк зауважив, що варто вивчити досвід Ізраїлю, де попри сорокарічну війну, економіка держави розвивається. Тобто головний акцент був зроблений на формування інноваційного продукту, що сприяє залученню інвестицій. В Україні є відповідний потенціал,але він потребує державної підтримки та чіткої державної стратегії.

Експерти та учасники заходу дійшли висновку, що необхідно застосовувати прозорі, статистично обґрунтовані критерії розподілу фінансового ресурсу в рамках програм та вирівнювання розвитку регіонів, заохочувати співфінансування. Особливу увагу варто приділити ефективній комунікаційній підтримці програми регіонального розвитку (інформаційний супровід, моніторинг та оцінка проектів, що отримали допомогу; роз’яснення для потенційних одержувачів).

Захід проводиться в рамках проекту «Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг стратегій регіонального розвитку», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) у партнерстві зі Школою політичної аналітики «ПОЛІС» у складі Асоціації регіональних аналітичних центрів, Інститутом громадянського суспільства, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад», Офісом Ради Європи в Україні за підтримки Європейського Союзу.

Віталій Лебедюк,

експерт Школи політичної аналітики «ПОЛІС»

0978870487

vitalii.lebediuk@gmail.com

Круглий стіл

"Шляхи вдосконалення діяльності Рівненського центру надання адміністративних послуг"

5 листопада 2014р. у приміщенні Рівненської обласної державної адміністрації з ініціативи Школи політичної аналітики "Поліс" та Центру політичних досліджень Національного університету "Острозька академія" відбувся круглий стіл на тему: "Шляхи вдосконалення діяльності Рівненського центру надання адміністративних послуг".

У заході взяли участь представники департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації, Реєстраційної служби Головного управління юстиції у Рівненській області, Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, Головного управління Держземагентства у Рівненській області, Центру надання адміністративних послуг Рівненської райдержадміністрації, Громадської ради при Рівненській облдержадміністрації, Сектору представництва Держпідприємництва України у Рівненській області, Рівненської торгово-промислової палати, Управління забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради, громадських організацій.

Метою круглого столу було обговорення звіту роботи експертів, результатів опитування респондентів та рекомендацій для покращення роботи Центру надання адміністративних послуг у м. Рівному.

Присутні ознайомилися з результати моніторингу, який здійснювався ЧММГО “Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» спільно з Острозькою міською громадською організацією "ШПА Поліс" в рамках проекту "Асоціація регіональних аналітичних центрів (АРАЦ): інструмент для підвищення ефективності управління в регіонах України" протягом вересня 2013 року та вересня 2014 року".

Так,зокрема, 85% відвідувачів в цілому схвально оцінили роботу ЦНАП. Разом з тим 10 % респондентів відзначили, що їм пропонували самостійно погоджувати документи (рішення) в інших органах влади, отримувати їх висновки для отримання адміністративної послуги, а 22% респондентів визнали, що при відвідуванні центру від них просили додаткові документи для надання адміністративної послуги.

Експертна частина моніторингу показала, що на момент його проведення (квітень-травень 2014р.) Рівненський ЦНАП отримав 2.31 балів (за п’яти бальною шкалою).  Рекомендації по вдосконаленню роботи центру стосувалися питань поліпшення інформаційного супроводу діяльності ЦНАП, дистанційної роботи з відвідувачами, підвищення комфортності приміщення центру та розширення інструментів для отримання думки відвідувачів. 90% рекомендацій, зі слів керівника Центру – В.І.Германа, уже враховані.

Обговорення виявило дві точки зору щодо напрямків вдосконалення діяльності Центру. З одного боку існує потреба у фінансуванні делегованих державою послуг, як і виділення коштів на ремонт нового приміщення ЦНАП. Проте з іншого, як зауважили представники громадських організацій, існує потреба постійного моніторингу діяльності Центру. Лише таким чином рівняни зможуть швидко і якісно отримувати адміністративні послуги за принципом «єдиного вікна».

Керівник ЦПД НаУОА

Юрій Мацієвський

 

 


 

 

 


Інфраструктура регіонів України: чи є світло в кінці тунелю?

 

 

  Круглий стіл «Стан та перспективи розвитку інфраструктури регіонів України», присвячений презентації та обговоренню результатів дослідження рівня розвитку інфраструктури у 24-х областях України, відбувся 28 липня 2014 року у м. Києві в приміщенні конференц-зали готелю «Русь».

Мета дослідження полягала у проведенні оцінки рівня розвитку інфраструктури відповідних регіонів, визначенні слабких місць та розробці практичних рекомендацій щодо фінансування її розвитку (з повною версією результатів дослідження можна ознайомитись за посиланням:http://www.fes.kiev.ua/new/wb/media/InfrASTRUKTURA.pdf).

Модератором заходу виступила Наталія Романова, президент Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, яка відзначила важливість залучення мережі громадських експертів до проведення аналізу  у сфері регіонального розвитку та інфраструктури України.

Директор Регіонального представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні Штефан Мойзер висловив подяку Поліському фонду та Асоціації регіональних аналітичних центрів за проведену аналітичну роботу та наголосив на прагненні Фонду ім. Фрідріха Еберта підтримувати діяльність мереж громадських аналітичних інституцій, оскільки саме вони у майбутньому можуть стати основним інструментом у проведенні незалежних комплексних досліджень в соціально-політичній та економічній сферах на загальнонаціональному рівні.      

Президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Геннадій Максак зазначив, що це перший аналітичний продукт Асоціації регіональних аналітичних центрів загальноукраїнського рівня, який поклав початок діяльності мережі у проведенні системних досліджень в економічній та соціально-політичній сферах розвитку українського суспільства.  

Серед доповідачів на «круглому столі» виступили експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів.

Експерт Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Максим Забаштанський (м. Чернігів) підкреслив, що наразі необхідно активізувати процеси  залучення потенційних інвесторів у Чернігівський регіон на умовах державно-приватного партнерства, концесій у комунальне господарство.

Дмитро Арабаджиєв,  експерт Запорізької правозахисної ліги «Універсал» (м. Запоріжжя), звернув особливу увагу на негативний екологічний аспект стану інфраструктури Запорізької області та наголосив на необхідності його врахування при вдосконаленні всіх підсистем інфраструктури регіону.

Однією з нагальних потреб у розвитку інфраструктури Івано-франківської області за словами голови правління Громадського центру «Ділові ініціативи» Галини Васильченко (м. Івано-Франківськ) є необхідність покращення якості покриття автомобільних доріг, зважаючи на їх високу щільність на території регіону.   

Аршавір Саркісов, експерт Центру досліджень південноукраїнського прикордоння (м. Херсон), наголосив на важливості і необхідності залучення приватних інвестицій для розвитку інфраструктури Херсонського регіону, оскільки механізми їх освоєння є більш ефективними на даному етапі, ніж для державних бюджетних коштів. 

 Експерт Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу Дмитро Безвербний (м. Луцьк) однією з головних особливостей Волинської області назвав значну питому вагу сільського населення та високу щільність сільських населених пунктів на території регіону, більшість з яких мають проблеми у сфері інфраструктури, що негативно впливає на загальний стан інфраструктури області.        

Експерт аналітичного центру «Бюро економічних та соціальних досліджень» Вадим Штефан (м. Полтава) головними проблемами інфраструктури Полтавської області назвав диспропорції розвитку між окремими інфраструктурними підсистемами, високе завантаження потужностей області, невідповідність стратегічних документів розвитку області реальній ситуації у регіоні, негативний вплив нестабільності загальноекономічної ситуації в Україні.

Любов Ропало, керівник юридичної служби Академії стратегічних досліджень (м. Черкаси), звернула особливу увагу на основні конкурентні переваги Черкаської області (значний природо-ресурсний потенціал, вигідне економіко-географічне розташування на перетині важливих транспортних комунікацій та водного сполучення, наявність відносно дешевих трудових ресурсів, значний потенціал туристичної та рекреаційної галузей області), а також наголосила на необхідності залучення інвестицій для розвитку тих підсистем інфраструктури Черкаського регіону, які підсилюватимуть дані переваги.   

Презентуючи результати аналізу рівня розвитку інфраструктури регіонів України, експерти Поліського фонду та Асоціації регіональних аналітичних центрів відзначили, що практично в кожній області всі її складові знаходяться в незадовільному стані. Серед основних інфраструктурних проблем називалися: низька інноваційна активність, високий рівень зносу основних засобів, недооцінка приватно-державного партнерства в інвестиційній сфері та недостатність державної уваги до проблематики комплексного облаштування територій.

Віталій Лебедюк, експерт Школи політичної аналітики «ПОЛІС» (м. Острог) звернув увагу на інфраструктурні проблеми Рівненської області. Проведений аналіз інфраструктури засвідчив недостатній рівень соціально-економічного розвитку та інфраструктурного забезпечення північних районів області (Березнівський, Зарічненський, Рокитнівський, Сарненський). Наявність значних природно-рекреаційних ресурсів не конвертується у місцевий розвиток. Тому, варто розбудовувати мережу транспортного сполучення та засоби розміщення відпочиваючих, придатних для організації природо-орієнтованих видів рекреацій (баз відпочинку, кемпінги, агросадиби тощо) та розвивати екологічні маршрути для туристів (велосипедний, кінний тощо).

 Актуальний напрямоку стратегії регіонального розвитку є модернізація та диверсифікація джерел теплової енергії. Зокрема, використовувати місцеві види палива для виробництва теплової енергії. Замінити/реконструювати котли із ККД нижче 93%.

Наразі, на особливу увагу, заслуговують такі інфраструктурні підсистеми, як зв’язок, рекреаційна та підсистема житлово-комунального господарства. З метою подолання існуючих інфраструктурних проблем експертами Поліського фонду запропоновано впровадження схем державно-приватного партнерства. Серед першочергових інвестиційних проектів є розвиток системи диверсифікації джерел теплової енергії. Зокрема, переробку біомаси у біопаливо. Одним із перспективних напрямів розвитку в області є інфраструктура зв’язку, а саме розгалуженість мережі Інтернет (область посідає 25 сходинку серед регіонів країни за кількістю абонентів з доступом до мережі Інтернет), оскільки існує суттєва диспропорція у розподілі Інтернет-аудиторії не на користь сільської місцевості. Розвивати засоби розміщення відпочиваючих (баз відпочинку, кемпінги, агросадиби тощо) та екологічні маршрути для туристів у північних районах області. Актуальним екологічним проектом є запуск, єдиного в Україні, Рівненського сміттєпереробного заводу.  

При обговоренні висновків і рекомендацій за результатами дослідження учасники «круглого столу» акцентували увагу на необхідності врахування оборонного аспекту регіональної інфраструктури, поглибленого вивчення взаємодії інфраструктурних підсистем як одного з чинників подолання комплексних проблем територій. Також наголошувалося на доцільності використання для розвитку регіональної  інфраструктури можливостей, які відкриваються після ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Неодноразово піднімалося питання про недоречність сприйняття інфраструктури як елементу певної території. Наразі ключовими суб’єктами, які визначатимуть напрямки облаштування інфраструктурних підсистем та споживатимуть їх послуги мають постати місцеві громади.

Учасники «круглого столу» дійшли висновку про необхідність подальшої роботи регіональних експертів громадського сектору над аналізом динаміки розвитку місцевої інфраструктури. Одним з важливих елементів такої роботи має стати взаємодія з центральними та місцевими органами влади для донесення до них результатів та імплементації рекомендацій.

 

Проведення заходу та публікація результатів дослідження були здійснені в рамках проекту «Стан та перспективи розвитку інфраструктури регіонів», що реалізовується Регіональним представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні у співпраці із Поліським фондом міжнародних досліджень та Асоціацією регіональних аналітичних центрів.