11 липня 2023 року громадянська мережа ОПОРА спільно зі Школою політичної аналітики ПОЛІС презентували результати дослідження, яке проводили протягом квітня-червня 2023 року в межах проєкту “Практична аналітика для парламенту”.
На першому було проведено репрезентативне опитування громадської думки 1 227 жителів області, на другому – 12 експертних інтерв’ю із представниками органів місцевого самоврядування, бізнесу та самими парламентарями.
«Практично кожна десята людина з опитаних якимось чином цікавиться діяльністю депутата» – зазначає Віталій Лебедюк, директор Школи політичної аналітики «ПОЛІС», презентуючи результати дослідження «Сприйняття мешканцями Рівненської області й експертами ролі парламенту та народних депутатів в умовах воєнного стану та вивчення запитів щодо форм комунікації».
Серед таких людей найбільше респондентів віком 36-50 (25%), чоловіків (17,9%) та міського населення (20,8%). Також кожен десятий респондент будь-яким чином взаємодіяв з народним депутатом (11,7% від загальної кількості опитаних). Найчастіше – через звернення і скарги (45,1%) та через соціальні сторінки (31,3%), а найменше через прийом до депутата (13,2%) та відвідування звітів (3,5%). Після повномасштабного вторгнення РФ потреба у взаємодії з народним депутатом, для більшості респондентів, залишилася без змін (67,8%). З метою вирішення певної проблеми респонденти у більшості випадків звернуться до місцевого представництва партії (30,2%), ніж до народного депутата, обраного від їхнього округу (11,7%). Однак тут, як зазначає Віталій Лебедюк, виборці можуть ототожнювати депутатську приймальню із місцевим представництвом партії.
Більшість опитаних (54,9%) вважає, що депутати подають недостатньо інформації про свою діяльність, лише 10,2% респондентів зазначили, що інформації достатньо і вона зрозуміла. На думку респондентів, народним депутатам для комунікації з виборцями варто використовувати: особисті зустрічі з виборцями (82,1%); звіти народного депутата в медіа (74,5%); повідомлення в соціальних мережах (65,2%); зустрічі з помічником народного депутата в приймальні (58,5%).
Однак, лише 42,8% опитаних знають прізвище народного депутата України, обраного від їх округу або за списком партії від Рівненської області. Віталій Лебедюк наголошує, що показники обізнаності із діяльністю парламентарів – це не рейтинг, а лише свідчення того, що депутата знають.
Лише 33,1% жителів Рівненщини «цілковито» та «швидше» довіряють Верховній Раді України як інституції і лише 16,9% опитаних («безумовно, так» і «скоріше, так») цікавляться діяльністю народних депутатів. Здебільшого інформацію про їх роботу черпають із соцмереж (48,2%), а кожен п’ятий опитаний дізнається про неї з неформальних джерел (22,4%).
З результатами дослідження Школи політичної аналітики ПОЛІС та ОПОРИ можна ознайомитись ТУТ.
Матеріали та фото із сторінки Громадянської мережі ОПОРА (Рівне)