З 18 по 20 вересня 2024 року у Києві експерти та експертки з якісних досліджень Громадської організації «Школа політичної аналітики – ПОЛІС» провели третю серію фокус-групових досліджень в межах проєкту «Розробка методології (само)оцінки готовності громад до (ре)інтеграції ветеранів/ветеранок та членів їх родин».
Цього разу участь взяли понад 50 експертів/ок та фахівців/чинь всеукраїнських громадських організацій, які працюють в сфері захисту прав ветеранів та розвитку ветеранської політики, представники і представниці Міністерства у справах ветеранів України, патронатних служб, ветеранських об’єднань, медичні працівники, військові психологи і психологині, підприємці, ветерани та ветеранки, управлінці Бориспільської, Боярської, Немішаївської, Пірнівської, Ірпінської, Київської територіальних громад.
З важливих тез, які звучали під час дослідження:
- Реінтеграція ветеранів має починатися з мобілізації. Перехід відбувається, коли людина ще перебуває у військовій частині, а не коли з неї звільняється.
- Завдання держави – це розробка політик, а завдання громад їх імплементувати.
- Важливо оперувати дослідженнями на всіх рівнях прийняття рішень.
- Громада має розуміти, з якою групою ветеранів і в якій чисельності.
- Члени родин ветеранів – це перші кейс-менеджер, які працюють з ветеранами. І проблема в тому, що їх в цій ролі не ідентифікують.
- Ветеран не завжди хоче казати, що він ветеран.
- Уже зараз є розуміння, що державні гарантії не можуть бути забезпечені. І система працює, тому що не всі користуються державними послугами і не всі будуть ними користуватися.
- Треба відійти від підходу «гроші ветерану», а перейти як «забезпечити його спроможність» (турбота про ветерана). Компенсації мають забезпечуватися тим, кому вони потрібні, бо не всі їх потребують.
- У звітах все виглядає дуже гарно, багато заходів з різними активностями для ветеранів. Але політика не відповідає дійсності. Законодавство застаріло.
- Ветеранський простір сприймається як місце для ветеранів, але він має бути відкритий для всіх.
- Жінки-ветеранки частіше користуються можливістю перекваліфікації, ніж чоловіки-ветерани.
- Це не ветеранів треба змінювати, це суспільство має змінюватися.
Важливим було обговорення концепту ветеранської політики в громадах як окремого напряму або наскрізної політики. Зокрема, чи в громадах є окремі департаменти з ветеранської політики, які виведенні з соціального департаменту. Інше питання чи мають можливість це зробити менші за чисельністю громади.
Ветеранська політика має бути виведена з департаментів соціального захисту, інакше все зведеться до соціального захисту. Ветеранська політика має підпорядковуватися профільному заступнику голови громади, зазвичай це з гуманітарного напряму. Ветеранську і соціальну політику треба розмежувати. Бо в управліннях та відділах соціальної політики немає часу поєднувати цей напрям з ветеранами.
Зі спостережень під час роботи з учасниками й учасницями експертна спільнота з ветеранської політики досить вузька, готова до об’єднання зусиль та співпраці. Крім того, на багатьох фокус-групах відзначали важливість й потребу мережування, обмінювалися контактами для комунікації вже поза дослідженнями.
Нагадаємо, що результати фокус-груп стануть основою для розробки методології оцінювання готовності громад до (ре)інтеграції ветеранів/ветеранок та членів їх сімей. Розроблена методологія включатиме два етапи.
До першого належатимуть параметри для самоаналізу, який громади зможуть проводити самостійно, що стимулюватиме громади працювати над кращим наданням послуг, їх розширенням і загалом над привабливістю громади.
Друга частина складатиме індикатори для моніторингу, який зможуть використовувати державні структури, громадські організації для оцінювання готовності громади та моніторингу змін ветеранської політики на місцях.
Аналітики проєкту сподіваються, що методологія стимулюватиме громади до розробки комплексних ветеранських політик та підвищення ефективності надання ветеранських послуг.
Ініціативу «Розробка методології (само)оцінки готовності громад до (ре)інтеграції ветеранів/ветеранок та членів їх родин» впроваджує Громадська організація «Школа політичної аналітики — ПОЛІС» за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Уряду Нідерландів та співфінансування Європейського Союзу, наданого в межах проєкту «EU4Recovery – Розширення можливостей громад в Україні».
Фото: Наталія Малиновська, Михайло Мозоль / ПРООН в Україні