26 листопада в НаУОА відбувся віртуальний круглий стіл про підсумки місцевих виборів в Україні. Захід був ініційований Центром політичних досліджень НаУОА та Школою політичної аналітики «ПОЛІС». В обговорені взяли участь представники зарубіжних дослідницьких центрів – Валентина Романова, членкиня Японської асоціації досліджень Центрально-Східної Європи та Росії та Олена Подолян з Центру Балтійських та Східноєвропейських досліджень Університету Сьодерторн (Швеція). Модерував захід Юрій Мацієвський, професор кафедри політології та національної безпеки НаУОА, керівник Центру політичних досліджень НаУОА.
Місцеві вибори 2020 року в Україні проводились за нової виборчої системи та в умовах нового адміністративного поділу. Вони розпочались 25 жовтня і закінчились 22 листопада у тих громадах, де після першого туру виборів міських голів (у громадах із кількістю виборців понад 75 тис.) жоден кандидат не набрав абсолютної більшості голосів.
Дискусія розпочалася з аналізу нової конфігурації політичних сил в регіонах та її потенційного впливу на політичний процес як на місцевому так і на державному рівнях.
«Результати місцевих виборів показали тенденції до посилення ролі місцевих еліт. 15 мерів великих міст пішли на переобрання і абсолютна більшість виграли вибори. Разом з тим президентська партія не перемогла на цих виборах, так як на парламентських, про що свідчить низьке представництво партії в місцевих радах та програш на виборах міських голів. У більшості територіальних громад найбільшими опонентами були партії Слуга народу та Європейська солідарність. Як і в попередніх кампаніях виборці західних регіонів продемонстрували більшу політичну активність, аніж виборці решти регіонів України», – зазначила Олена Подолян.
В наступному тематичному блоці дискусія була зосереджена навколо рівня партійної конкуренції на виборах до обласних, районних та міських рад нових територіальних громад.
«Цьогорічні місцеві вибори є значно конкурентнішими в порівнянні з місцевими виборами 2015 року, про що свідчить домінування місцевих політичних проєктів на виборах до міських рад обласних центрів. Нові виборчі правила посилили позиції партій регіонального рівня. Причиною такого явища стала втрата партією влади свого монопольного становища. Розчарування пропрезидентською партією, економічна криза та неконтрольована пандемія спричинило падіння підтримки партії «Слуга народу», – зазначив доцент кафедри політології та національної безпеки НаУОА, керівник ШПА «Поліс» Віталій Лебедюк.
Наприкінці зустрічі учасники звернулися до теми впливу адміністративно-територіальної реформи на перебіг виборчої кампанії.
«Найбільш очевидним результатом місцевих виборів є те, що партії набагато краще розуміли ціну мандату до місцевої ради, ніж їх виборці. Разом з тим вибори продемонстрували електоральні втрати парламентських партій та високий рівень підтримки місцевих політичних проектів. Не зважаючи на те, що явка виборців знижується від виборів до виборів, рекордно низька явка виборців була обумовлена незначним розведенням в часі парламентських та місцевих виборів, що, загалом, відповідає теорії другорядних виборів», – зазначила Валентина Романова.
«На цих виборах парламентські партії не змогли налагодити комунікацію з місцевими лідерами, тому ми спостерігали ріст локальних політичних проектів, які в абсолютній більшості були персоніфікованими. Причиною відносно низької підтримки парламентських партій є слабкі осередки на місцевому рівні, що не дозволило вибудовувати комунікацію з виборцями у нових виборчих умовах. У підсумку політичні технології, що застосовувалися на місцевому рівні, стали значно дорожчими і більш професійними у порівнянні з виборами 2015 року», – зазначив викладач кафедри політології та національної безпеки НаУОА, представник Центру політичних досліджень НаУОА Михайло Мозоль.
Після презентації учасниками своїх спостережень дискусія продовжилася в напрямку пояснення особливостей місцевих виборів та їх впливу на подальшу політичну ситуацію на різних рівнях.
Відеозапис круглого столу доступний тут.