loader
banner

Поки наша команда готується до публікації звіту в межах проєкту «Розробка методології (само)оцінки готовності громад до (ре)інтеграції ветеранів/ветеранок та членів їх сімей» хочемо поділитися результатами нашої діяльності:

Що нам вдалося зробити:

  • Провели 22 фокус-групи (18 фокус-груп у Рівному, Львові та Києві та додатково 4 фокус-групи із іншими стейкголдерами (онлайн). За результатами фокус-груп було залучено 191 учасника.
  • Розробили Методологію оцінювання ветеранської політики в громадах – 46 індикаторів за шістьма критеріями
  • Підписали 5 меморандумів про співпрацю з секретарем Рівненської міської ради, головами Острозької міської громади, Гощанської селищної ради, Деражненської сільської ради та Корецької міської ради.
  • Три громади Рівненщини – Острозька, Гощанська та Деражненська стали пілотними, пройшли оцінювання за методологією та отримали рекомендації як можна побудувати політику підтримки ветеранів у своїх умовах.
  • 15 громад з Сумської, Харківської, Запорізької, Тернопільської, Рівненської, Київської областей апробували Методологію оцінювання ветеранської політики. Результати апробації дозволили вивести рейтинг по кожному критерію та в цілому по громадах. Це дозволяє зробити висновки по роботі різних напрямах, міжвідомчій комунікації.

Також хочемо поділитися основними висновки за результатами фокус-групових досліджень:

  • Ветеранська політика громад наразі є важливим, однак не пріоритетним напрямком діяльності ОМС на сьогоднішній день.
  • Більшість громад розглядають її виключно в розрізі забезпечення соціальних пільг, гарантованих державою, об’єктивно розуміючи, що спектр потреб ветеранів/ветеранок та членів їхніх родин є набагато ширшим.
  • У більшості громад такий підхід до ветеранської політики пояснюється відсутністю цілеспрямованої державної стратегії та часто неефективною взаємодією з регіональними виконавчими органами; браком відповідних знань та навиків, обмеженістю фінансових та людських ресурсів, особливо, у сільській місцевості.
  • Попри це, результати дослідження продемонстрували, що спільнота осіб та організацій (включаючи, як посадових осіб, так і лідерів громадських об’єднань), які займаються питаннями інтеграції ветеранів/ветеранок та членів їхніх родин, захистом їхніх прав, а також реабілітацією, хоча і є малочисельною, однак завдяки спільним зусиллям громадського сектору, міжнародних донорів та ОМС знаходить можливості та ресурси для реалізації корисних ініціатив на місцевому рівні.
  • Попри відсутність цілеспрямованої ветеранської політики на національному рівні, на рівні громад відбувається апробація та впровадження перспективних та дієвих механізмів інтеграції ветеранів/ветеранок та членів їхніх родин, захисту їхніх прав та реабілітації.
  • Відповідно, ключовим завданням державних органів влади, бачиться врахування цих ініціатив при формуванні стратегічних рішень, що визначають параметри ветеранської політики, а також створення умов для врахування позитивного досвіду окремих громад/організацій та спільнот та його екстраполювання в масштабах усієї країни.

І насамкінець поділимося ключовими висновками в межах проєкту:

  • Участь громади в оцінюванні часто залежить від зацікавленості керівництва громади. Там, де голови самі є ветеранами, підтримка є більш активною.
  • Позитивний досвід одних громад стимулює до участі інші громади. Успішні кейси викликають зацікавлення та спонукають до подальших дій. Тому важливо створювати та поширювати такі приклади.
  • У процесі заповнення громадою Методології відбувалися реальні кроки до покращення ветеранської політики. Наприклад, розробка локальних нормативних актів, яка сприяє інституційному підходу ветеранської політики.
  • Малі громади часто діють і приймають рішення швидше, але мають менше фахівців, особливо у сфері психологічної допомоги. Найповільніші зміни спостерігаються у сферах правової підтримки, безбар’єрності та економічної інтеграції.
  • Ветеранські питання часто «вшиті» у відділи соцзахисту, що знижує міжвідомчу координацію. Більшість комунікації в громадах між різними установами базуються на особистих контактах, а не на формалізованих механізмах.
  • В громадах часто не орієнтуються, які ветеранські послуги фінансуються з державного бюджету, а які мають покриватися місцевими коштами. Це також ускладнює планування і співпрацю між громадами.

Ознайомитися з аналітичним звітом та Методологією оцінювання ветеранської політики можна буде на сайті Школи політичної аналітики – ПОЛІС, про що ми додатково повідомимо після публікації.

Ми щиро вдячні нашим партнерам і всім, хто допомагали, консультували, ділилися досвідом на кожному етапі дослідження – Комунальному закладу «Ветеранський простір» РОР, учасникам та учасницям 22 фокус-групових досліджень, рецензентам Методології та громадам, які взяли участь.
Окремо висловлюємо вдячність команді ПРООН за підтримку дослідження.

Далі буде.