loader
banner

20 травня 2021 року відбулась онлайн-презентація дослідження «Індекс євроінтеграційного економічного поступу Рівненської області за 2014 – 2019 роки». Захід відбувся в рамках проекту «Індекс євроінтеграційного економічного поступу: посилення підтримки громадянського суспільства у впровадженні проєвропейських економічних реформ в регіонах України», що реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень та Асоціацією регіональних аналітичних центрів за сприяння Програми «МАТRA» Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Партнером проекту в Рівненській області є «Школа політичної аналітики «ПОЛІС».
Основною метою заходу було з’ясувати наскільки ефективно Рівненська область використовує можливості Угоди про асоціацію в частині торговельно-економічних зав’язків регіону з ЄС. Від початку дії Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі в рамках Угоди про асоціацію України з ЄС минуло п’ять років, а з моменту початку преференційного торговельного режиму для українських виробників – вісім років. Тому основним інструментом оцінювання слугував Індекс євроінтеграційного економічного поступу регіону (далі – ІЄЕП). До його складу увійшли дві групи показників: 1) 15 індикаторів глибини торговельно-економічних зв’язків регіону з ЄС; 2) 6 індикаторів рівня інституційної підтримки, яку обласні державні адміністрації забезпечують для підтримання євроінтеграційного поступу. Джерельною базою дослідження слугували дані Державної служби статистики України, обласних управлінь статистики, Національного банку України, стратегії регіонального розвитку, плани заходів з їх реалізації та річні звіти щодо виконання планів заходів, цільові планові документи ОДА та звіти щодо їх виконання, відповіді на запити на публічну інформацію ОДА та Державної митної служби України.

Протягом 2014–2019 р. у динаміці середнього значення ІЄЕП у регіонах України можна виділити три періоди:

  • період застою у 2014-2015 рр., коли значення ІЄЕП залишалися майже незмінними і коливалися на рівні 0,3. Така ситуація склалася через негативну динаміку “інституційної” складової інтегрального показника. До 2017 році його значення щороку знижувалося на 18%. Натомість Субіндекс торговельно-економічних зв’язків стабільно зростав кожного року у середньому на 5%;
  • період позитивної динаміки 2016-2018 рр. Попри незначний спад у 2017 р. торговельно- економічного субіндексу, його стрімке зростання у 2018 р. на фоні стабільного поліпшення інституційної складової (у середньому 20% щорічно) дозволило досягнути найвищого за досліджуваний період рівня ІЄЕП (0,353) у 2018 р.;
  • повернення на негативний вектор динаміки. У 2019 р. порівняно з 2018 р. середнє значення ІЄЕП скоротилося на 7% і становило 0,331. Зміни на гірше відбулися за обома субіндексами, але якщо для торговельно-економічної складової зниження сягнуло тільки 3%, то для складової інституційної підтримки цілих 14%.

Динаміка ІЄЕП в Рівненській області вказує як на висхідні, так і низхідні тенденції. У 2014 році значення показника ІЄЕП розміщувало Рівненську область на десятій сходинці серед досліджуваних регіонів України. Позиція області у рейтингу була вища ніж в середньому по країні. У 2015 році значення Індексу євроінтеграційного поступу несуттєво зменшилося, але на фоні інших областей позиції регіону залишилися незмінними (10 місце). Переломним роком став 2016 рік. Рівненська область за значенням показника ІЄЕП посіла третю сходинку серед регіонів України. Чітко простежується швидка переорієнтація та адаптація до нових економічних умов регіонів Західної України (до першої п’ятірки у рейтингу ввійшли Закарпатська, Волинська, Рівненська, Тернопільська та Львівська область). Протягом 2017-2019 років відбувалося поступове зменшення значень показника ІЄЕП. У 2017 році область опинилася на 6 сходинці рейтингу, у 2018 році на 11 сходинці, а у 2019 році на 14 сходинці рейтингу зі значенням показника, що є нижчим ніж в середньому по Україні.

«У 2014 та 2015 роках відносно стабільну позицію області у рейтингу забезпечував саме Субіндекс інституційної підтримки євроінтеграційного поступу, на відміну від даних Субіндексу глибини торговельно-економічних взаємозв’язків з ЄС. Натомість у 2016 році відбувся суттєвий ріст показника ІЄЕП, що дозволило області посісти третю сходинку серед регіонів України. Простежувалась позитивна динаміка окремих показників у складі обох субіндексів. Індикатори Субіндексу глибини торговельно-економічних взаємозв’язків з ЄС вказували на зростання питомої ваги експорту та імпорту товарів до країн ЄС та зростання кількості схвалених експортерів, а індикатори Субіндексу інституційної підтримки євроінтеграційного поступу вказували на зростання кількості проектів в рамках Європейського інструменту сусідства, інших доступних Україні програм ЄС та відповідний обсяг технічної допомоги ЄС. Протягом наступних 2017-2019 років значення показників як Індексу євроінтеграційного економічного поступу регіону, так і субіндексів зазнавали суттєвих коливань. У 2017 році, за рейтингом регіонів за ІЄЕП, Рівненська область втратила свої позиції та опинилася на шостій сходинці. Суттєві зміни відбулися на рівні показників щодо питомої ваги імпорту товарів з країн ЄС, питомої ваги експорту послуг до країн ЄС, що спричинено змінами у внутрішньогалузевій торгівлі з ЄС та відтоком прямих інвестицій з ЄС в розвиток області. У 2018 році відбулася найсуттєвіша втрата регіону своїх позицій в рейтингу ІЄЕП. В даному випадку ми спостерігаємо погіршення значень показників інституційної підтримки євроінтеграційного поступу, що спричинено нерівномірною фінансовою підтримкою економічних проєктів, що мають цілі, заходи чи результати, орієнтовані на підтримку європейської інтеграції. Це в свою чергу відобразилось на зменшені кількості потенційно можливих сфер реалізації заходів (обласних програм), де прописана підтримка економічних процесів європейської інтеграції. У 2019 році збереглася тенденція до втрати своїх позицій в рейтингу. Хоча фактичні значення індексів більші, але в загальному рейтингу область втрачає свою конкурентоздатність. Впливає на цю тенденцію втрата області своїх високих позицій у Субіндексу інституційної підтримки євроінтеграційного поступу.», – зазначив Віталій Лебедюк, директор «Школи політичної аналітики «ПОЛІС» Національного університету «Острозька академія».

Під час заходу було презентовано історії успіху, що демонструють реальний вплив проєвропейських реформ на нарощування експортного та інвестиційного потенціалу регіону. Зокрема у Рівненській області на рівні стратегічних документів передбачена компенсація витрат з обласного бюджету на сертифікацію органічної продукції. Висока вартість сертифікації органічної продукції та недостатньо ефективне регулювання галузі стримує розвиток цієї ніші в Україні. При цьому всьому в ЄС затверджена програма, за якою до 2030 року 30% сільськогосподарських земель мають бути сертифіковані як органічні. Тому компенсація витрат на органічний сертифікат та інші програми з підтримки агровиробників є вкрай важливою для розвитку українських фермерських господарств у боротьбі за європейський ринок. Таким чином, з метою підтримки місцевої органічної продукції та просування її на європейський ринок було переглянуто план із реалізації Стратегії розвитку Рівненської області на період до 2020 року на період 2018-2020 років. Зокрема, було додано завдання 2.1.3. «Розвиток органічного сільського господарства та виробництва продуктів харчування», в межах якого передбачено компенсацію витрат виробникам агропромислової продукції, понесених у зв’язку із проведенням та підтвердженням відповідності виробництва органічної продукції (сировини). У 2018 році в обласному бюджеті було закладено 100 тисяч гривень, а вже у 2019 році 120 тисяч гривень (до 30 тис. грн. одному сільгоспвиробнику). Низці господарникам Рівненщини відшкодували витрати на сертифікацію екологічно чистої продукції. Найбільшими виробниками з органічної продукції в області є ТОВ «Дедденс Агро», СП ТОВ «Агро Органік», ТОВ «Ріттер Біо Агро», ТОВ «Діброва Фармз», ТОВ «Еко Лан Сарни», ФГ «Петрович-2016» та інші. Підтримка виробників органічної продукції не лише відкриває нові можливості для підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарської та переробної продукції, але й позитивно впливає на екологію земель та родючість ґрунтів.

Звіт за результатами дослідження.

Економічні EURO-паспорти регіонів України