Сьогодні на фейсбук сторінці очільника Рівненської міської територіальної громади з’явилася інформація щодо опитування мешканців Рівного щодо оптимізації системи транспортної мережі.
Спробуємо проаналізувати опитувальник відповідно до якого прагнуть вивчити транспортну комунікацію в Рівненській міській територіальній громаді. Отож на першому кроці опитування, зазвичай, респонденту пояснюють мету опитування та як скористатися анкетою. Хоча у запропонованій преамбулі скеровується респондент до мети опитування, але останні два речення викликають додаткові запитання.
У твердженні «Неперсоналізовану інформацію буде використано для статистичного аналізу, складання карти поїздок і оптимізації транспортної мережі м. Рівне та Квасилів.» є низка проблем. По-перше, розробники опитування не до кінця розуміють що м. Рівне та смт. Квасилів це Рівненська міська територіальна громада, оскільки в преамбулі в основному згадується м. Рівне. По-друге, за допомогою опитування можна оцінити якість послуг, виявити сильні чи слабкі сторони, але точно не складання карти поїздок і оптимізації транспортної мережі громади. Якщо розробники та організатори опитування за бюджетні кошти дійсно прагнуть зрозуміти проблеми транспортного сполучення в Рівненській міській територіальній громаді, то для початку варто ознайомитися із подібними аналітичними матеріалами, які реалізовувались в Україні.
Очевидним і беззаперечним фактом є те, що до вирішення будь-якої проблеми є свій набір інструментів. В даному випадку, щоб скласти карти поїздок і оптимізувати транспортну мережу, потрібно використовувати статистичну інформацію з ресурсу Dozor, КП «Рівнеелектроавтотранс» та управління транспорту і зв’язку. Тільки тут є велика проблема! Рівненська міська рада, як розпорядник публічної інформації, не публікує таку інформацію відповідно до Постанови КМУ №835 на порталі відкритих даних, на відмінну від міста Дубно. І ця проблема не виникла сьогодні, а існувала і за попередньої влади, оскільки прозорість та підзвітність громаді на жаль лише декларативна. Більше того, рішенням Рівненської міської ради «Про внесення змін до Програми соціально-економічного розвитку міста Рівного на 2020–2022 роки, затвердженої рішенням Рівненської міської ради від 12.12.2019 № 6919» від 10 червня 2021 року було доповнено наступне «Дослідження та розробки, пов’язані з мобільністю населення та транспортною мережею міста», де виконавцями є управління транспорту і зв’язку та комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради. Тобто виходить виконавці самі у себе замовляють доступ до інформації, яку самі мають збирати і володіти, щоб мешканцям громади було комфортно користуватися громадським транспортом, а не ховатися за опитуваннями «громадської думки». Разом з тим вже була низка публікацій у місцевих медіа на дану тематику щодо встановлення е-квитка та функціонування громадського транспорту в місті.
Черговою перлиною опитувальника є перше запитання. Як респондент може коректно відповісти на питання, якщо саме питання вже не коректно складено?
Далі опитувальник розділений на кілька блоків. У першому блоці опитувальника респондента просять дати відповідь щодо власного соціально-економічного становища. У другому блоці опитувальника «Вплив covid-19 на користування громадським транспортом» респондента просять дати відповідь щодо потреб під час користування громадським транспортом під час пандемії та їх зміни. У третьому блоці «Інформація про типове переміщення протягом дня» у респондента запитують про відправні точки маршруту, але така інформація буде недостатньо релевантною, оскільки закладатиметься велика похибка, на відмінну від статистичної інформації, яку мають збирати відповідне управління територіальної громади.
9 липня 2021 року управління транспорту і зв’язку виконавчого комітету Рівненської міської ради уклало договір про закупівлю з Національним університетом водного господарства та природокористування. Із супровідною документацією на дослідження з вартістю 198 тис. грн. можна ознайомитись на Prozorro.
Аналіз документації дає підстави стверджувати, що серед виконавців є фахівці з аналізу функціонування громадського транспорту, але немає жодного фахівця з формування та проведення соціальних досліджень (опитування громадської думки). Тоді як технічне завдання на виконання науково-дослідних робіт вимагає від виконавців провести соціологічне опитування. Більше того технічне завдання складається з трьох блоків, отримання інформації на які передбачає застосування різних інструментів. Якщо визначити рівень задоволеності роботою громадського транспорту можна за допомогою опитування громадської думки, то дослідити розподіл просторово-часових характеристик пересувань чи побудувати епюри пасажиропотоків на маршрутній мережі громадського транспорту міста Рівне – точно ні. Для цього існують інші методи аналізу в основі яких лежить статистична інформація яку повинен збирати або володіти розпорядник публічної інформації (в даному випадку управління транспорту і зв’язку виконавчого комітету Рівненської міської ради). Перед оголошенням тендеру варто було б познайомитись із матеріалами щодо оприлюднення транспортних даних містом. Якщо на меті було провести якісне дослідження і на його основі виробити певні рішення, то варто було б звернути увагу на фахівців та експертів з коаліції громадських організацій «Рада Реформ Рівного», які мають досвід подібних досліджень.
У підсумку ми маємо справу з псевдо опитуванням, оскільки опитування розроблено без формування вибірки, алгоритму опитування та інформації про статистичну похибку, не кажучи вже про те, що результати опитування будуть зміщені і не відображатимуть реальної картини, а лише опишуть загальну ситуацію. Очевидно, що тільки збір верифікованої статистичної інформації дозволить досягти поставленої мети. Тому постає логічне запитання: навіщо робити таке опитування аби робити? Чи професійний підхід до постановки проблеми та її вирішення – це не наш варіант?
Експерти ШПА ПОЛІС
- 0 Comments
- опитування
- Рівне
- транспортна мережа