loader
banner

Сьогодні на фейсбук сторінці очільника Рівненської міської територіальної громади з’явилася інформація щодо опитування мешканців Рівного щодо оптимізації системи транспортної мережі.

Спробуємо проаналізувати опитувальник відповідно до якого прагнуть вивчити транспортну комунікацію в Рівненській міській територіальній громаді. Отож на першому кроці опитування, зазвичай, респонденту пояснюють мету опитування та як скористатися анкетою. Хоча у запропонованій преамбулі скеровується респондент до мети опитування, але останні два речення викликають додаткові запитання.

У твердженні «Неперсоналізовану інформацію буде використано для статистичного аналізу, складання карти поїздок і оптимізації транспортної мережі м. Рівне та Квасилів.» є низка проблем. По-перше, розробники опитування не до кінця розуміють що м. Рівне та смт. Квасилів це Рівненська міська територіальна громада, оскільки в преамбулі в основному згадується м. Рівне. По-друге, за допомогою опитування можна оцінити якість послуг, виявити сильні чи слабкі сторони, але точно не складання карти поїздок і оптимізації транспортної мережі громади. Якщо розробники та організатори опитування за бюджетні кошти дійсно прагнуть зрозуміти проблеми транспортного сполучення в Рівненській міській територіальній громаді, то для початку варто ознайомитися із подібними аналітичними матеріалами, які реалізовувались в Україні.

Очевидним і беззаперечним фактом є те, що до вирішення будь-якої проблеми є свій набір інструментів. В даному випадку, щоб скласти карти поїздок і оптимізувати транспортну мережу, потрібно використовувати статистичну інформацію з ресурсу Dozor, КП «Рівнеелектроавтотранс» та управління транспорту і зв’язку. Тільки тут є велика проблема! Рівненська міська рада, як розпорядник публічної інформації, не публікує таку інформацію відповідно до Постанови КМУ №835 на порталі відкритих даних, на відмінну від міста Дубно. І ця проблема не виникла сьогодні, а існувала і за попередньої влади, оскільки прозорість та підзвітність громаді на жаль лише декларативна. Більше того, рішенням Рівненської міської ради «Про внесення змін до Програми соціально-економічного розвитку міста Рівного на 2020–2022 роки, затвердженої рішенням Рівненської міської ради від 12.12.2019 № 6919» від 10 червня 2021 року було доповнено наступне «Дослідження та розробки, пов’язані з мобільністю населення та транспортною мережею міста», де виконавцями є управління транспорту і зв’язку та комунальне підприємство «Рівнеелектроавтотранс» Рівненської міської ради. Тобто виходить виконавці самі у себе замовляють доступ до інформації, яку самі мають збирати і володіти, щоб мешканцям громади було комфортно користуватися громадським транспортом, а не ховатися за опитуваннями «громадської думки». Разом з тим вже була низка публікацій у місцевих медіа на дану тематику щодо встановлення е-квитка та функціонування громадського транспорту в місті.

Черговою перлиною опитувальника є перше запитання. Як респондент може коректно відповісти на питання, якщо саме питання вже не коректно складено?

Далі опитувальник розділений на кілька блоків. У першому блоці опитувальника респондента просять дати відповідь щодо власного соціально-економічного становища. У другому блоці опитувальника «Вплив covid-19 на користування громадським транспортом» респондента просять дати відповідь щодо потреб під час користування громадським транспортом під час пандемії та їх зміни. У третьому блоці «Інформація про типове переміщення протягом дня» у респондента запитують про відправні точки маршруту, але така інформація буде недостатньо релевантною, оскільки закладатиметься велика похибка, на відмінну від статистичної інформації, яку мають збирати відповідне управління територіальної громади.

9 липня 2021 року управління транспорту і зв’язку виконавчого комітету Рівненської міської ради уклало договір про закупівлю з Національним університетом водного господарства та природокористування. Із супровідною документацією на дослідження з вартістю 198 тис. грн. можна ознайомитись на Prozorro.

Аналіз документації дає підстави стверджувати, що серед виконавців є фахівці з аналізу функціонування громадського транспорту, але немає жодного фахівця з формування та проведення соціальних досліджень (опитування громадської думки). Тоді як технічне завдання на виконання науково-дослідних робіт вимагає від виконавців провести соціологічне опитування. Більше того технічне завдання складається з трьох блоків, отримання інформації на які передбачає застосування різних інструментів. Якщо визначити рівень задоволеності роботою громадського транспорту можна за допомогою опитування громадської думки, то дослідити розподіл просторово-часових характеристик пересувань чи побудувати епюри пасажиропотоків на маршрутній мережі громадського транспорту міста Рівне – точно ні. Для цього існують інші методи аналізу в основі яких лежить статистична інформація яку повинен збирати або володіти розпорядник публічної інформації (в даному випадку управління транспорту і зв’язку виконавчого комітету Рівненської міської ради). Перед оголошенням тендеру варто було б познайомитись із матеріалами щодо оприлюднення транспортних даних містом. Якщо на меті було провести якісне дослідження і на його основі виробити певні рішення, то варто було б звернути увагу на фахівців та експертів з коаліції громадських організацій «Рада Реформ Рівного», які мають досвід подібних досліджень.

У підсумку ми маємо справу з псевдо опитуванням, оскільки опитування розроблено без формування вибірки, алгоритму опитування та інформації про статистичну похибку, не кажучи вже про те, що результати опитування будуть зміщені і не відображатимуть реальної картини, а лише опишуть загальну ситуацію. Очевидно, що тільки збір верифікованої статистичної інформації дозволить досягти поставленої мети. Тому постає логічне запитання: навіщо робити таке опитування аби робити? Чи професійний підхід до постановки проблеми та її вирішення – це не наш варіант?

Експерти ШПА ПОЛІС